» » Про гарбузоголових

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

14:11, 01/11/17. Скотоферма.UA / GAL

Про гарбузоголових

Гарбузоголові на наших вулицях появились десь років двадцять тому. А ми й досі ламаємо голову, звідки воно взялося і як прижилось. В дитинстві я знав, що 1 листопада – це день всіх святих, коли йдеться на цвинтар, щоб прибирати могили близьких, палити там свічки і згадувати про них. Так повелося з часів, коли ми – Галичани – ще були частиною європейського і католицького світу. При народженні дитина отримувала два імені, одне з яких відповідало імені святого. З ним жила і помирала. Тож, вшановуючи всіх святих, ми вшановували своїх предків – знаних і незнаних.
Що вшановують гарбузоголові - я не знаю. Розумію, що у багатьох із них предки звалися Владлєнами і КІМами, Тракторинами і Даздрапєрмами. Що ж імена такі були, а от святих з такими іменами – ні. Тож на день всіх святих їм відзначати нема чого. Буває. Але, до чого їм ці макабричні первдягання?
Не можу зрозуміти. Дивлюсь телевізора. Тьотки, віком десь з останнього комсомольського покоління кажуть – патамушаетовєсєло. Не вловлюю – що тут веселого нарядитися вампіром чи трупом? За часів моєї молодости на неладну дівку хлопці казали – страшна, як смерть. А на хеловіні виходить – красіва, як смерть. Показуют якийсь «салон крисоти», майстриня малює дівку і приповідає – в етом году на хеловін дєвочкі хотят виглядєть красіво. Дівка тота виглядає, як опудало на городі – так, шо молодий горобец би дістав завалу, якби уздрів. Але, зрештов, я не видів, як тота дівка виглядала без макіяжу. Може оце допіру було б страшно.
І так си думаю – то тота холєрна Америка всьо винна, то відти до нас прийшли ті гарбузи зі свічков всередині. Українці так довго прагли тотої Америки, снили про американську мрію, про свободу, голі баби і капіталізм. Але виявилось, що американська мрія може бути доступною лиш для тих, хто переїхав до Америки. А для всіх тих, хто лишив сі на «своїй Богом даній землі», доступним є тільки американський хеловін. Точніше – американсько-український. Бо хоч традиція американська, то гарбузи все ж наші – українські.
Ну і тепер питання, шо з тим фантом робити? Дивлюся до Орвела і читаю, що треба негайно створити «Комітет перевиховання диких товаришів (Компервихдикт)». О, це воно!

  • FaceBook коментарі