» » Про відображення

Про мене

Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп.
А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.

14:10, 20/10/17. Класики і мудаки / УА

Про відображення

Нещодавно, заглибившись у роздуми про власні велич, розум і красу, я мало не вдавився сємками, коли випадково зауважив чиєсь відображення у дзеркалі на дверях шафи.
- Боже, звідки взявся цей за взірець досконалості у моєму скромному помешканні? - дивувався я, вдягаючи на носа окуляри.
Однак лінзи сфокусували образ, перетворивши його на якесь лисе сутуле мурло, з мішками попід очі і зайвими кілограмами нижче від підборіддя і вище від чічірки. Не встиг я спам`ятатися, як воно промовило досить нахабно:
- Чувак, ти припиняй бухати, якщо ще хочеш дістатися до свого острова. І жери менше, якщо ще не передумав спокусити якусь бабушку. А якщо справді хочеш звідси звалити, то повернися до англійської. І взагалі – вимкни телевізор.
Я взагалі спокійно реагую на хамство. Мій спокій щодо хамства є фундаментальним, безмежним. Він якось навіть близький до мазохізму, до самоприниження. Але цього мені було вже забагато: в моєму власному домі та й по моїх болючих мозолях?! Я зневажливо відвів погляд і мурло негайно зникло.
Але вже до попередніх роздумів повернутися не вдалось. Пригадав лиш вислів відомого укро-греко-римського мудреця Синеки: «Якщо хочеш щось дізнатися про власні велич, розум і красу, не думай багато. Просто подивися на себе в дзеркало».

  • FaceBook коментарі