Про мене
Публіцист і письменник, полеміст і фейлетоніст, дотепник і мізантроп. А також – полонофіл, юдофіл, германофіл, панхорватист.
Галицький націоналіст
зі схильністю до українофобії.
Деталей вам краще не знати.
Biblioteka v Kolegium Sarospatak
Mikulov-2. Недовірок на Сватім копечку
Наступного дня після досить ситного готельного сніданку, я відразу ж вирішив подивитися саме місто. Із сонцем в очах, з легким вітерцем у крилах по вулиці Vetrna долетів під гору до вулички Мухи. Там ще «помастурбував» подумки на будинки, пов’язані з великим Альфонсом і далі вже повільно дійшов до колишньої Віденської брами, де зараз стоїть
KRÓTKO O CNOCIE
Straciłem cnotę. Przez miłość. Do przeciętnego Ukraińca. Nie, nie dzisiaj. Ale do dziś żałuję. Powiedziano przecież: “Zachowuj cnotę!”.Przeciętny Ukrainiec ten potrafi zachować cnotę przez całe życie. Do samej śmierci.Pytam go: kto tu maltretował Żydów w czasach Drugiej wojny? – Nie my. Dobrze im tak. Żydzi to pasożyci. Ale to nie my. To
Jak uratować "polski" Lwów?
„Polski Lwów” jest dziś pojęciem historycznym i kulturowym. Historii, jak wiadomo, nie da się zmienić. Dziedzictwo kulturowe można zrujnować, ale to miejsce nie da się wypełnić niczym innym, oprócz samego faktu zniszczenia. Wszyscy dobrze rozumiemy, że do 1990 roku Lwów nigdy nie był miastem ukraińskim, chociaż założyli go książęta ruscy i zawsze,
