VLODKO PAVLIV. BLOG

Істрія. ч.3

Тривалий літній відпочинок на побережжі Адріатичного моря у Хорватії часом викликає у людини дивні, сказати б - крамольні думки. Отак встаєш одного ранку і думаєш: скільки можна ходити на це море? Що обов`язково пертися кожного дня як на роботу, як на каторгу, прости Господи? Таке ніби ти морів не видів. Хоч треба визнати, що такого чистого й

Врата Ядрана

У казку на ім`я Істрія мандрівникам зі сходу зовсім не обов`язково в`їздити так, як я – через словенський Копер. Є популярніший і простіший шлях через місцину, яка зветься Врата Ядрана – Брама Адріатики. Це місцина, яка поєднує істрійський півострів із гірським регіоном, званим Горскі Котар. В`їзд з цього напрямку супроводжується

Pro Halyčynu – čarivnu krajinu, jakoji nemaje

Dyskusija u Krakowi v ramkach festyvalju „Nasza Galicja”. Rozumni i považni ljudy – hovorymo tak, jak vypadaje rozumnym i považnym ljudjam, adže hovorymo pro krajinu, jakoji nemaje. Ale baču/vidčuvaju, ščo dumajemo tak, jak treba. Ne vsi. Potim na forumach ti inši napyšutj - nemaje nijakoji Halyčyny! Bula j mynula – nema. Obid. Ukrajinsjkyj

Німецкий порєдок

Свою любов і повагу до німців (в широкому розумінні) я завдячую своїй бабці Анні. З самого малку в різних ситуаціях я чув від неї: «Ту треба німця з нагайков. Бо інакше порєдку не буде». І ніякі радянські школи, ніякі фільми про «нєпабєдімую і лігіндарную» і т.п. не могли витерти з моєї свідомості образ того німця, який завжди і скрізь панує над